Україна, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5а, ПН-ВС 24/7
Багато видів наркотиків – це медикаменти, які, при правильному дозуванні, допомагають організму. Відповідно, їх широко використовують в сучасній медицині. Саме тому ліки так легко дістати, і вони несуть таку величезну небезпеку. Звичайно, залежні люди можуть вживати все, навіть засіб від кашлю, аби там була хоч мінімальна кількість наркотичної речовини. Але є певна категорія медикаментів, які при будь-якому перевищенні дози дійсно стають наркотиком на всі сто відсотків. І прегабалін, судячи з відгуків наркоманів – це саме такі таблетки. Цей медичний препарат широко використовується лікарями, як протисудомний засіб. В аптеках він продається під назвою «Лірика» і для людей без залежності не несе загрози, якщо вони будуть приймати таблетки суворо за рецептом. А ось для наркоманів – це одна з тих «страшних радостей», які спочатку дають швидкоплинне щастя, а потім відбирають здоров’я, адекватність і роки життя.
Щоб відповісти на питання, потрібно розібратися, що це взагалі за медичний засіб, як він з’явився, ким був розроблений і чому викликає залежність. Випуском цих таблеток займалася відома компанія Pfizer, яка, свого часу, почала масовий продаж «Віагри», і позбавила мільйони чоловіків від проблем з потенцією. Тому коли на фармакологічному ринку з’явилася «Лірика», ніхто й подумати не міг, що наркомани почнуть використовувати препарат в своїх цілях.
Компанія-виробник розробила ці таблетки, щоб допомагати людям, що страждають від епілепсії. Pfizer позиціонували таблетки, як сучасний засіб без серйозних побічних ефектів. І це підтвердилося. А також те, що таблетки допомагають впоратися з тривожністю і депресією. Але, на жаль, коли препарат затвердили як легальний, знайшлися ті, хто зрозумів, як використовувати його у вигляді наркотику.
Щоб зрозуміти, як виникає залежність від «Лірики», спочатку варто сказати про те, чому і як цей препарат стали використовувати у вигляді наркотичної речовини. Все почалося не так давно – в 2010-му році. Тоді лікарям реабілітаційних центрів довелося вперше зіткнутися з таким препаратом, як прегабалін і після цього наркоманія почала процвітати ще більш інтенсивно, ніж раніше. Ось чому вже в 2015-му році «Лірика» перестала бути загальнодоступною. З того моменту, її можна купити лише за рецептом, хоча вона продовжує бути легальним препаратом.
Отже, що за наркотик «Лірика» і який вплив він має на організм? Особливість цього препарату полягає в його активній речовині – прегабаліні. Він діє на певні ділянки мозку, виконуючи роль транквілізатора. І якщо людина вживає препарат в тій кількості, яка написано в рецепті то нічого дивного не відбувається. Але при передозуванні люди починають відчувати ейфорію, фізичне й психічне збудження, яке не спостерігається після прийому інших транквілізаторів. Ось тому і з’являється залежність від таблеток «Лірика».
Найстрашніше, що при вживанні певної дози цих таблеток, людина отримує те ж, що і після прийому «клубних наркотиків» разом з алкоголем. Тобто, у неї різко покращується настрій, з’являється відчуття, що вона все може. Людині хочеться спілкуватися, навіть дуже сором’язливі індивідууми стають комунікабельними. Крім того «Лірика» робить людей активними, при цьому може і розслабляти. Так, таке твердження звучить парадоксально, але саме так воно і є.
До речі, у цих таблеток є і зворотній ефект. На певну категорію людей вони впливають абсолютно інакше. Зокрема, у людини, навпаки спостерігається розлад сну і пам’яті, вона починає впадати в депресію, не може сконцентруватися, у неї починається тремор. Але, на жаль, така реакція спостерігається далеко не у всіх. Переважна більшість стає заручниками цього препарату.
Препарат «Лірика» має сильний вплив на психіку, тому люди не знають, як позбутися залежності без допомоги професіоналів. І це не дивно, адже препарат, який довгий час був у вільному доступі, створює ілюзію, від якої дуже складно позбутися.
Коли людина починає вживати цей медикамент, вона почувається просто відмінно, відчуває бадьорість, їй цікаво і весело жити. Тобто, залежний навіть не усвідомлює, що у нього вже з’являються проблеми, і він впевнено рухається до наркоманії. Навпаки, може з’явитися відчуття, що нарешті почалося нормальне гарне життя і все прекрасно. Усвідомлення того, що все не так, виникає після того, як хворий, з якихось причин, втрачає можливість приймати таблетки. Ось тоді він починає відчувати зовсім протилежні почуття: нервозність, дратівливість, злість. Також починаються мимовільні спазми в м’язах, провали в пам’яті, проблеми з мовою. Згодом, ці симптоми проходять, але через те, що «Лірика» все ж доступна в Україні, багато хто купує нову пачку і залежність посилюється. Врешті настає той момент, коли лікування залежності в стаціонарі стає необхідністю. І тут дуже важливо знайти клініку, в якій допоможуть позбутися від дурману.
Щоб врятувати наркомана, який «підсів» на такі таблетки, потрібна допомога, як нарколога, так і психотерапевта. Часто родичі хворого намагаються впоратися самі, але це не дає результату. А все тому, що тільки психолог може зрозуміти, чому саме почалося моральне виснаження. Адже якщо у людини все добре – їй не потрібні таблетки, що викликають радість, інтерес до життя. Тому що прегабалін і наркоманія – нерозривні поняття лише в тому випадку, коли людині потрібні додаткові стимуляції мозку, щоб вона отримав ті емоції, які інші і так відчувають.
Причин появи залежності може бути безліч, починаючи від незадоволеності життям, закінчуючи особистими трагедіями. Ось чому так важливо вчасно звернутися до фахівців в центр реабілітації наркозалежних. Адже хоч цей препарат не настільки страшний, як, наприклад, героїн або кокаїн, все одно він поступово завдає шкоду як психіці, так іншим органам, зокрема, печінки. Чим більше людина вживає те, що не потрібно за рецептом лікаря – тим гірше їй стає.
Клініка доктора Кадирова пропонує допомогу всім, хто страждає від залежності. Тому людям, які не здатні самостійно відмовитися від «Лірики», потрібно обов’язково звернутися за допомогою. Фахівці допоможуть розібратися з проблемою, позбутися від залежності і почати щасливо жити без допінгів.
